3 DCFTAs Op-ed. Три виміри ризиків для візової лібералізації для Молдови, Грузії та України

Op-ed No 17/2019

 

Безвізовий режим, що почав діяти для Молдови у 2014 році, а також для України та Грузії у 2017 році, став важливою віхою у відносинах цих країн з Європейським Союзом. Як наслідок, подорож до Європи стала легкою і перетворилася на буденну справу для громадян трьох країн за умови, що вони володіють біометричними паспортами і дотримуються правил перебування. Протягом 5 років, понад 2 мільйони молдован (які представляють понад 65% населення) перетнули європейський кордон більше 6 мільйонів разів. З 2 мільйонів молдован, які скористалися «безвізом», близько 25% склала молодь у віці від 26 до 35 років. У Грузії, понад 300 тис. осіб або 8,1% від всього населення подорожували до ЄС без віз протягом перших двох років впровадження. В Україні це число досягло 5,6% (2,5 млн. осіб) із 44 млн. громадян.

Однак переміщення в межах Шенгенської зони для осіб, які не є громадянами ЄС, має свої правила, яких треба дотримуватися. Також, три країни повинні дотримуватися політичних та технічних зобов’язань (критеріїв), щоб уникнути скасування безвізового режиму. Але для того, щоб таке скасування відбулося, повинні зійтися одна або всі три наступні обставини.

Завантажити колонку