Новини

9 січня Європейська Комісія опублікувала Звіт про захист та забезпечення прав інтелектуальної власності у країнах з-поза меж ЄС, що виходить раз на два роки.  Він зосереджується на країнах, у яких стан захисту та забезпечення інтелектуальної власності викликає занепокоєння, та оновлює список країн, робота з якими у цій сфері є пріоритетною для ЄС. Серед них і Україна. 

Прогрес

Попри значне регуляторне наближення, яке відбулось у 2016 році згідно зі зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію, прогресу за останні два роки було досягнуто лише частково. Одним із позитивних зрушень стало ухвалення закону №2415 «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» у травні 2018 року. Роками брак прозорості та правова невизначеність ускладнювали ефективне управління майновими правами в Україні. Прийняття закону свідчить про щирі зусилля реформувати цю сферу, хоч він ще і потребує подальших змін, аби повністю відповідати міжнародним стандартам.

Перестороги та простір для покращення

У сфері патентів до Верховної Ради за останні два роки було подано три законопроєкти. Ці документи пропонують запровадити критерій обмежувального патентування та скасувати захист для певних медичних речовин (солі, поліморфи, метаболіти тощо) і нових способів застосування вже відомих медичних препаратів. Таке регулювання обмежило би стимули для інновацій у фармацевтичній сфері. Ці законопроєкти не відповідають міжнародним стандартам та Європейській патентній конвенції.

Стосовно торговельних марок, то Україна жодним чином не захищає їх власників від реєстрацій третіми особами зі злим умислом. Чинний Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не дає правової змоги скасувати реєстрацію зареєстрованої зі злим умислом торгової марки. Стейкхолдери зазначають, що протест проти реєстрації торговельної марки неможливий у рамках нинішнього законодавчого поля.

У сфері права інтелектуальної власності нещодавній закон про управління майновими правами правовласників створює серйозні проблеми щодо визначення кабельної ретрансляції та встановлення тарифів. Стейкхолдери з країн ЄС зазначають, що суспільні мовники і далі не сплачують роялті виконавцям та продюсерам фонограм за використання їх виступів та фонограм попри правові зобов’язання в рамках закону.

Подальший прогрес необхідний і у забезпеченні прав інтелектуальної власності. Дані звіту Відомства з інтелектуальної власності ЄС та Організації економічного співробітництва та розвитку доводять, що Україна залишається одним із чотирьох найбільших маршрутів транзиту контрафактної продукції на ринки Євросоюзу. Це переважно продукти харчування, годинники та ювелірні прикраси, іграшки та ігри, одяг, оптика, фототехніка та медичне обладнання.

Стейкхолдери з країн ЄС повідомляють, що піратство у інтернеті досі є серйозною проблемою. Чинне законодавство у цій сфері є слабким, внаслідок чого кількість піратських сайтів в Україні зростає.

Звіт також повідомляє про проблеми з ефективністю митної служби. Наразі немає засобів для знищення певних видів контрафактної продукції, наприклад, пестицидів. Стейкхолдери з країн ЄС зазначають, що навіть спрощена процедура митної перевірки є дорогою і триває занадто довго. Верховна Рада наразі розглядає новий проєкт митного кодексу. У ньому є положення, які, у разі його ухвалення, наблизили би заходи у сфері інтелектуальної власності на українських кордонах до стандартів ЄС.

Діяльність ЄС

Угода про асоціацію між Україною та ЄС вимагає від України зміцнити захист та забезпечення прав інтелектуальної власності. Угода про асоціацію втілює у собі регуляторне наближення українських законів щодо інтелектуальної власності до  напрацьованого законодавства ЄС у цій сфері.

Діалог між ЄС та Україною про права інтелектуальної власності, що був започаткований Угодою про асоціацію, є частиною ширшої співпраці між ЄС та Україною в рамках Європейської політики сусідства. Він заохочує сторони обмінюватись інформацією про проблеми у сфері захисту інтелектуальної власності, національне законодавство щодо інтелектуальної власності, спільно виявляти слабкі місця та пропонувати заходи для покращення ситуації. З часу публікації попереднього звіту відбулось два Діалоги між ЄС та Україною щодо прав інтелектуальної власності.

Проєкт Twinning, що фінансується Європейським Союзом і має на меті допомогти Україні у втіленні глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі, допомагає у розробці нових законопроєктів у сфері прав інтелектуальної власності.

ЄС також фінансував програму технічної допомоги для розробки в Україні системи географічного зазначення походження товару. Ця програма триватиме до 31 серпня 2020 року, але законопроєкт в рамках цієї програми уже був розроблений.

Детальніше:

Звіт про захист та забезпечення прав інтелектуальної власності у країнах з-поза меж ЄС

Джерело: Представництво ЄС в Україні