Op-eds

Безвізовий режим, що почав діяти для Молдови у 2014 році, а також для України та Грузії у 2017 році, став важливою віхою у відносинах цих країн з Європейським Союзом. Як наслідок, подорож до Європи стала легкою і перетворилася на буденну справу для громадян трьох країн за умови, що вони володіють біометричними паспортами і дотримуються правил перебування. Протягом 5 років, понад 2 мільйони молдован (які представляють понад 65% населення) перетнули європейський кордон більше 6 мільйонів разів. З 2 мільйонів молдован, які скористалися «безвізом», близько 25% склала молодь у віці від 26 до 35 років. У Грузії, понад 300 тис. осіб або 8,1% від всього населення подорожували до ЄС без віз протягом перших двох років впровадження. В Україні це число досягло 5,6% (2,5 млн. осіб) із 44 млн. громадян.

Однак переміщення в межах Шенгенської зони для осіб, які не є громадянами ЄС, має свої правила, яких треба дотримуватися. Також, три країни повинні дотримуватися політичних та технічних зобов’язань (критеріїв), щоб уникнути скасування безвізового режиму. Але для того, щоб таке скасування відбулося, повинні зійтися одна або всі три наступні обставини.

Дії урядів можуть викликати негативну реакцію.

Перш за все, лібералізація візового режиму не є «безкоштовним квитком» до ЄС. І тому країни, що його отримали повинні виконувати План дій щодо лібералізації візового режиму, що залишається обов’язковою умовою по сей день.

За умовами нового механізму призупинення безвізових режимів, встановленого внаслідок міграційної кризи 2015 року, Комісія ЄС проводить щорічні оцінки. У двох моніторингових звітах за 2017 і 2018 роки, що оцінили безвізовий режим в країнах, що ним користуються, ЄС вже розглянув порушення в п'яти країнах Західних Балкан і трьох країнах Східного партнерства - Молдові, Україні та Грузії.

Громадський порядок і безпека, антикорупційні та міграційні порушення викликають найбільше занепокоєннях ЄС щодо групи країн Східного партнерства. Згідно з останнім звітом 2018 року, Грузія є найменш проблемною країною в розрізі державної політики. Україна та Молдова отримали більше критики. Окрім необхідності зміцнення антикорупційної політики, ЄС виступає проти суперечливої схеми декларування активів, що накладається на активістів громадянського суспільства. Головне невдоволення Молдовою полягає в тому, що безперервне розслідування банківського шахрайства на суму 1 млрд дол, що «викачало» 15% ВВП країни в 2012-2016 роках, ніяк не дійде до кінця.

Попри те, що ці питання і є негативними, вони містять менше прямої небезпеки для безвізового режиму, незважаючи на твердженням деяких опозиційних політиків. Однак, ці «неприємності» зменшують впевненість ЄС у тому, що ці країни виконують стратегічні зобов'язання в рамках їхніх Угод про асоціацію.

Порушення громадян мають великий вплив.

Порушення, вчинені громадянами трьох країн, є другим критичним елементом, який може загрожувати безвізовому режиму з ЄС. Статистика (див таблиці в pdf версії колонки нижче) свідчить про збільшення кількості незаконних перебувань в ЄС громадян Молдови та України, тоді як для Грузії ситуація є більш стабільною.

Загалом, наявні дані ілюструють досить невелику кількість зловживань на душу населення в кожній з трьох країн (табл. 1). Найбільш значні цифри - це незаконні перебування молдован та запити про притулок грузин. Все, ж найважливішим є те, чи зростають цифри порушень, як у молдовських незаконних перебуваннях та грузинських запитів про притулок, і чи це містить ризики для громадського порядку та безпеки. Цифри щодо українців на душу населення є відносно низькими за всіма показниками.

Статистичні дані свідчать про те, що громадяни Грузії зловживають безвізовим режимом частіше, ніж це спостерігається з молдовської сторони, вимагаючи притулок в Німеччині та інших країнах ЄС. Цифри для України також були високими відразу після початку війни на Донбасі та анексії Криму Росією. Незважаючи на те, що їхня кількість зменшувалася з того часу, це питання все ще залишається на порядку денному. Відсоток заяв про надання притулку з Молдови збільшився в 3 рази у 2017 році, порівняно з 2014 роком.

В Грузії помітні деякі спроби обмежити нелегальне перебування та кількість заяв про надання притулку в ЄС. Точніше, країнам Шенгенської зони пропонується класифікувати Грузію як «безпечну країну», що має на меті скорочення шукачів притулку, оскільки для «безпечних» країн існує презумпція відхилення заяв про притулок. Також, грузинське законодавство щодо зловживань легальною міграцією було посилене, і уряд країни звернувся до діаспори із закликом допомагати через профілактичну комунікацію з громадянами Грузії. [1] Заходи урядів Молдови та України виглядають більш скромними щодо вирішення цих проблем.

Популізм та страх перед злочинністю, що прийшла зі Сходу.

Третя причина для занепокоєння полягає в чутливості Європи щодо кримінальної діяльності, яку здійснюють громадяни Східно. Попереджувальні сигнали Шенгенської Інформаційної Системи були найчастіше занесені стосовно громадян Грузії та України. Громадяни Молдови з'являлися у цій системі рідше, але реальна картина може бути іншою через подвійне громадянство багатьох молдован.

Підвищення публічності щодо випадків організованої злочинності може призвести до розпалювання політичних дебатів усередині країн ЄС, що постраждали. Нещодавно таку ситуацію можна було спостерігати в Нідерландах - у квітні 2019 року щодо злочинних груп албанського походження. Нідерландські законодавці, в основному керовані євроскептиками, вимагали повторного введення віз для албанських громадян, але уряд в підсумку відхилив цю вимогу.

Інші країни ЄС, включаючи Іспанію, Німеччину та Швецію, порушили питання зростання злочинної діяльності з боку грузинських злочинних груп. Випадки незаконної діяльності молдован та українців є менш помітними у публічній площині та, відповідно, викликають меншу стурбованість у країнах ЄС.

Висновки.

Без вагомого залучення урядів Молдови, України та Грузії лібералізація візового режиму може стати жертвою зловживань, спричинених неправильною поведінкою на рівні окремих осіб або окремих недержавних акторів, таких як організована злочинність. Занепокоєння, висловлені європейськими партнерами, потребують серйозної уваги. В іншому випадку, ці проблеми можуть стати зброєю в руках євроскептичних сил, які на останніх європейських виборах здобули близько 251 [2] місця в Європарламенті та, можливо, захочуть припинити безвізовий режим.