Бібліографія

Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони.

Метою цього дослідження є аналіз корупційних ризиків пов'язаних з наданням Збройним Силам України міжнародної допомоги у сфері безпеки. Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) та Transparency International Оборона та Безпека вивчили процес отримання Україною міжнародної допомоги у сфері безпеки, а також проаналізували можливі корупційні ризики, які можуть призвести до її нецільового використання. У ході дослідження ми вивчили процеси надання допомоги та контролю за її використанням, до яких долучені органи державної влади сектору оборони України, а також проаналізували, в якій мірі надання міжнародної допомоги у сфері безпеки сприяє посиленню ефективності, підзвітності та зміцненню Збройних Сил.

Починаючи з 2014 року Україні вдалося значно покращити контроль за міжнародною допомогою у сфері безпеки та відповідне звітування на оперативному та тактичному рівнях. Українським реципієнтам міжнародної допомоги вдалося удосконалити ці процеси, коли країни-донори встановили відповідні вимоги. Під час інтерв’ю представники країн-донорів часто зауважували про значні позитивні зміни, що відбулися у порівнянні з 2014 роком, а також відзначали, що українська сторона з більшим розумінням почала ставитися до необхідності посилення контролю та удосконалення системи в цілому. Посилений та більш вимогливий контроль зменшив, наприклад, ризик незаконного привласнення військового майна та його продаж на чорному ринку. У той самий час, система залучення Україною міжнародної допомоги у сфері безпеки все ще потребує вдосконалення: моніторингові процеси необхідно зробити більш оперативними, інакше буде затримуватися звітування, що у свою чергу ускладнить відслідковування наданої матеріально-технічної допомоги та проведених тренувань.

Наше дослідження також виявило, що допомога в сфері безпеки не завжди відповідає потребам сил оборони, а у деяких випадках надане озброєння та техніка немає компонентів, необхідних для його повноцінного використання. Іноді, обладнання надається військовослужбовцям, які не пройшли відповідну професійну підготовку для його ефективного застосування, у інших випадках – відсутність запасних частин та можливостей технічного обслуговування часто призводить до неможливості використання наданої допомоги. Вищезазначене не обов’язково призводить до корупції, оскільки немає доказів отримання особистої вигоди, а розкрадання майна є радше винятком, ніж правилом. Тим не менше, зазначені проблеми призводять до неефективного використання донорської допомоги та ускладнюють забезпечення стратегічних потреб українських сил оборони.

Реформи на стратегічному і політичному рівні досі залишаються непослідовними та повільними. Суттєвою перешкодою на шляху до реформування є надмірна утаємниченість, яка обмежує громадський контроль та доступ до інформації. Так, наприклад, обмеженим є доступ до інформації стосовно закупівель, а також, як неодноразово зазначили донори, утаємниченими є і визначені пріоритети.1 Непрозорість сектору безпеки і оборони, зокрема і діяльності державного оборонного гіганта ДК «Укроборонпром», викликає недовіру зі сторони донорів, призводить до проблем із плануванням та знижує ефективність наданої допомоги. Ми вважаємо, що донори повинні використовувати свій вплив, щоб домогтися проведення більш фундаментальних реформ в українському оборонному секторі.

У кінцевому рахунку, якщо донори повинні гарантувати своїм платникам податків, що їх гроші використовуються для допомоги Україні, то професійна підготовка та озброєння, яке ними надається, повинні стати важелями впливу для прискорення системних реформ, підвищення прозорості та підзвітності, особливо в питаннях закупівель та планування отримання допомоги. Це допоможе гарантувати, що надані навчання та обладнання задовольняють потреби України та сприяють створенню більш сильного та підзвітного оборонного сектору.

Джерело...