Публікації

 Думки учасників трьох фокус-груп є досить різними.

Загалом результати були найбільш позитивними у випадку Грузії. Законодавче наближення прогресує і добре інтегроване у загальний процес реформування сектору. Це доповнюється значними інвестиціями в мультимодальні транспортні коридори за рахунок фінансування МФО.

І в Молдові, і в Україні є серйозні затримки в наближенні законодавства. В обох випадках присутній скептицизм щодо Транс’європейських мереж.

Стосовно  України є ще декілька важливих моментів:

• Законодавство щодо автомобільного транспорту, хоча із запізненням, може бути прийняте у 2020 році. Крім того, існує перспектива близького законодавчого прориву щодо внутрішнього водного транспорту.

• Що стосується ролі ЄС, то зростає проблема браку дорожніх дозволів для українських вантажних компаній, що загрожує розширенню торгівлі з ЄС. Цей випадок є відвертим протекціонізмом з боку ЄС і завдає шкоди основним цілям ПВЗВТ. Він потребує вирішення у вигляді Угоди про автомобільний транспорт, яка повинна передбачати випуск дозволів, дія яких поширюватиметься на весь ЄС, особливо для України.

• Ратифікація вже парафованої Угоди про спільний авіаційний простір була затримана з боку ЄС, але наразі є перспективи, що її таки ратифікують.

• Сектор залізничного транспорту особливо проблематичний.

У Молдові, разом із затягуванням прийняття законодавства і реформування автомобільного та залізничного секторів, існують серйозні затримки на кордонах з Україною та Румунією.